Фінансова грамотність українців

10

Населення України є майже стовідсотково грамотним. Тобто, за даними ЮНЕСКО, 99,7% українців старше 15 років уміють читати та писати. Тут є чим пишатися, але чи можна так само високо оцінити рівень фінансової грамотності наших співвітчизників? На це питання дає відповідь ґрунтовне дослідження, проведене у грудні 2018 року за підтримки Агентства США з Міжнародного розвитку (USAID)

Українські реалії

На рівень фінансової грамотності населення першочергово впливає економічне, політичне та соціальне середовище. Україна має державний суверенітет з 1991 року, але перехід від радянської планової економіки до сучасних ринкових відносин відбувався повільно, без належної роз’яснювальної роботи.

Значна частина українців втратила кошти, що зберігалися в Ощадбанку СРСР. Відтак, українці мають звичку зберігати гроші вдома, досі побоюючись за платоспроможність фінансових установ.

Значне економічне потрясіння сталося у 2014 році, коли Україна фактично втратила контроль над автономною республікою Крим, частиною Донецької та Луганської областей. Початок збройного конфлікту на Сході держави втричі знизив курс гривні, а за останні п’ять років припинили роботу 80 банків.

Тож, цілком природним є високий рівень недовіри українців до державних установ, і до банків зокрема. Люди не почуваються у безпеці, як фізичній так і фінансовій.

 

Мета і завдання дослідження

Якщо населення не обізнане з фінансових питань, скептично ставиться до зберігання грошей на депозитних рахунках, слабко використовує банківські продукти, то це гальмує зростання державної економіки.

Проект мав наступні цілі:

  1. Виявити реальний рівень фінансової грамотності українців та встановити ключові причини такого стану.
  2. Здобути фактичний матеріал, який буде основою для створення національної стратегії з підвищення фінансової грамотності населення України.
  3. Обґрунтувати, як фінансова компетентність людей впливає на їхній особистий добробут та рівень зростання економічних показників держави.

 

Кого і як опитували

У ході дослідження загалом було опитано 2007 українців віком від 18 до 79 років. Вибірка здійснювалась випадковим методом, що мінімізувало похибку до 2,2%. У 2018 році в проекті взяли участь мешканці міст і сіл, користування фінансовими продуктами не було обов’язковою умовою. 

Команду авторів дослідження очолив Роберт Дрейк – керівник консалтингової компанії SmartSteps. Анкета стосувалася трьох великих питань:

  • Рівень фінансової грамотності;
  • Оцінка власного добробуту;
  • Досвід користування фінансовими продуктами.

Безпосереднє опитування здійснювалося маркетингового дослідницькою компанією InMind. З кожним респондентом фахівці проводили «живе» інтерв’ю, приблизний час – 40 хвилин. 

Подібні дослідження відбулися в 30 країнах, для українців були додані деякі питання, на замовлення НБУ.

 

Рівень фінансової грамотності українців

OECD логоДля визначення індексу фінансової грамотності вперше була використана методика Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). У порівнянні з іншими країнами, де проводилося опитування, Україна має найнижчий показник – 11,6 балів з 21. 

 

Индекс фин грамотности

Примітним є те, що показники фінансової грамотності українців не залежать від статі та місця проживання. А от вік, особистий добробут та освітній рівень стали ключовими чинниками. Найнижчі показники виявлено у громадян віком 18-24 років. Ймовірно це пов’язано з відсутністю досвіду користування фінансовими продуктами, та відсутністю спеціалізованих курсів з фінансової грамотності в освітніх установах. 

Фінансові знання

43% опитаних українців мають достатній рівень фінансових знань. Середній показник в усіх 30-ти країнах – 56%. Населення України переважно отримує інформацію з повсякденного життя та відкритих джерел. Наші люди мають труднощі з розумінням простих відсотків, не завжди усвідомлюють, що обіцянки надприбутку свідчать про великі ризики втратити заощадження. Цей прояв інфантилізму часто робить українців жертвами шахрайських схем, наприклад, фінансових пірамід. 

Майже всі опитані чули про Фонд гарантування вкладів, але чомусь вважали, що він має відшкодовувати всю суму депозиту. Насправді держава компенсує 200 тис. грн., тому важливою є диверсифікація особистих коштів.

Втім, говорити, що наші співвітчизники далекі від фінансових питань буде недоречним, адже українці добре розуміються на курсах валют, знають та, на жаль, відчувають, що таке інфляція та вміють розраховувати розмір знижок.

Ставлення до фінансів

Економічна нестабільність в Україні спричинила те, що більшість людей зосереджені на короткочасній перспективі. Для українців заощадження коштів є менш бажаним, ніж їх витрачання. 

Краткосроч перспектива

Природно, що кожен українець хоче жити у заможній країні, але при цьому майже половина з опитаних (48%) готові не платити податки. Тобто простежується незнання елементарних основ бюджетування. Позитивним є підвищений інтерес до економічної освіти, 70% респондентів хочуть, аби основи фінансової грамотності викладалися у загальноосвітніх школах. 

Майже третина українців вважає неприпустимим обговорення власних фінансових питань з іншими людьми.

фин вопросы

Це своєрідне табу можна пояснити низьким рівнем добробуту більшості українців, які просто соромляться обговорювати це питання. Втім, дехто, навпаки побоюється розповідати про власні статки, бо, можливо, не увесь капітал був отриманий законним шляхом.

У будь-якому разі, ухиляння від розмов про фінанси не сприяє зростанню рівня фінансової грамотності.

Фінансова поведінка

Середній бал за цей показник в Україні становить 5,2 з 9 можливих, тоді як у сусідніх країнах – 4,8. 

Мають заощадження лише 61% опитаних українців при цьому під ними розуміється не тільки банківський рахунок, а й кошти, що зберігаються вдома. Депозити мають лише 12% опитаних. 

Фінансова ціль є у 48% українців, серед них першочерговими є освіта, житло, ремонт, відпочинок.

Прикрим є факт, що в Україні 30% населення живе у борг, бо  їхні витрати перевищують доходи. На жаль, мова йде не тільки про невміння розпоряджатися особистими фінансами. Існує дисбаланс між цінами на товари та послуги і розміром заробітних плат, пенсій, чи інших видатків.

Користування фінансовими продуктами

фин продукты

Фінансовими продуктами користуються лише 60% українців, це дуже низький рівень, тим паче, що половина респондентів користувалися ними тільки один раз . Це свідчить про високий рівень недовіри до фінансових установ. Люди, які побоюються тримати кошти на банківських рахунках, не завжди усвідомлюють, що тим самим збільшуються шанси їх втратити. До того ж, банки мають менше можливостей для кредитування бізнесу, що негативно позначається на економічному зростанні.

За даними опитування, проведеного Світовим банком у 2017 році, рахунки у банках мали лише 63% українців, тоді, як, наприклад, у Польщі цей показник сягав 87%, а у Російській Федерації – 76%.

 

Фінансовий добробут

60% українців не задоволені рівнем власного добробуту. Особливо вразливою є вікова група від 60 років та старше. 

фин благосостояние

Тільки 30% населення України можуть дозволити собі одноразово витратити суму, порівняну з місячним доходом, не вдаючись до взяття коштів у борг. Звичайно, на рівень фінансового добробуту прямо впливає дохід, але обізнаність у фінансовій сфері може вберегти від необдуманих витрат.

Отже, державним установам слід приділити значну увагу посиленню фінансової грамотності українців заради підвищення рівня життя населення і розбудови сильної, заможної країни.